Я досліджую стосунки з тілом понад 15 років, ще до того, як я здобула ступінь доктора філософії в галузі психології і була йога тичером (7 років). Тому, я вирішила викладати результати свого дослідження в соціальній мережі і в статтях на своєму сайті www.kmylashenko.com
Отже, саме стосунки з тілом визначають харчову поведінку, харчові звички, голод , апетит та стан насичення.
Визначимося з термінами:
– харчова поведінка – це сукупний термін, що використовується для позначення різноманітних варіантів компонентів поведінки, які беруть участь в нормальному процесі харчування та споживання їжі. Під терміном «харчова поведінка» мається на увазі ціннісне ставлення до їжі, процесу харчування, стереотипні характеристики харчування в повсякденних умовах життя і в стресовій ситуації; поведінка, спрямована на образ свого тіла, та діяльність по формуванню та забезпеченні такого образу; наслідування показників стилю харчування в широкому суспільному контексті чи в найближчому соціальному оточенні;
– харчові звички детермінуються традиціями сімейного оточення і суспільства, релігійними установками, життєвим досвідом, позиціями та порадами лікарів, тенденціями моди у сфері харчування, широким переліком економічних і особистісних причин;
-голод – фізіологічним регулятором кількісних характеристик споживаної їжі є голод – поєднання неприємних переживань, які полягають у переживанні відчуття порожнечі і спазмів в шлунку, в інстинктивному відчутті необхідності споживати їжу. Переживання відчуття голоду з’являється тоді, коли поживних запасів в організму недостатньо для енергетичного відновлення та підтримання стану гомеостазу. Однією з детермінант голоду є механізм скорочення порожнього шлунку, яке механорецептори його стінок надають нервовими шляхами до головного мозку, де саме і формується переживання стану голоду;
– апетит – один із психологічних чинників регуляції процесу харчової поведінки, постає загальним почуттям приємних емоційних станів та відчуттів, пов’язаних із прагненням людини до прийому харчових продуктів. Апетит може поставати компонентом переживання стану голоду, але може проявлятися і сам по собі, безвідносно від поживних запасів організму та забезпечення стану гомеостазу.
-стан насичення
●Протилежними по відношенню до апетиту і голоду є стани насичення і ситості, для яких характерна відсутність бажання їсти.
●Насичення примушує закінчити прийом їжі, при ситості бажання їсти пригнічується на якийсь час. Ці стани супроводжуються почуттям задоволення і відчуттям повноти в шлунку.
● Існує чотири стадії досягнення ситості: сенсорна, когнітивна, стани після вживання їжі і після її всмоктування.
Ми визначились з термінами, тепер розуміємо, в якому контексті далі буде йти мова при використанні цих термінів.
Харчова поведінка буває: адекватною (гармонійною) або відхильною(девіантною).
Зокрема, характер харчової поведінки обумовлений, першочергово, місцем процесу харчування серед ієрархії цінностей особистості, також кількісними та якісними показниками процесу харчування. Етнокультурні детермінанти чинять суттєвий вплив на стереотипи харчового поводження, особливо у стресових умовах (Л.М. Абсалямова).
Резюме.
Саме стосунки з тілом(тілесністю) визначають харчову поведінку на яку впливать, згідно досліджень, наступні фактори: біологічні, фізіологічні, психологічні, соціальні, культурні.
В наступній статті проговоремо детальніше про ці фактори.
Зауважу, що емоційний комфорт – є однією з основних рушійних мотиваційних сил, з набуття бажаної форми та адекватного здорового вигляду.
Продовження слідує…