Екзистенційна психотерапія: які її особливості?

Екзистенційна психотерапія: які її особливості?

  1. Основа екзистенційної психотерапії
  2. Взаємодія терапевта і клієнта
  3. Методи роботи
  4. Висновки

Екзистенційна психотерапія – актуальний на сьогодні напрямок практичної психологічної роботи, який дозволяє ефективно надавати допомогу клієнтам. До екзистенційного напрямку відносять системи особистісної корекції, засновані на теорії екзистенціалізму, що підкреслює важливість проблем людського становлення і відповідальності людини за свій розвиток і вибір власного життєвого шляху.

Основа екзистенційної психотерапії

Засновником екзистенціалізму як філософської течії вважається С. К`єркегор. До представників екзистенційного напрямку в психотерапії відносять таких психологів, як Джеймс Бьюдженталь, Абрахам Маслоу, Ірвін Ялом, Альфрід Ленгле і ряд інших.

У центрі уваги психотерапевта цього напрямку – внутрішній світ людини, сенс її життя, її вибір, цінності, проблеми відповідальності і мотивації.

На противагу психоаналізу, котрий робить акцент на «нижчих» шарах психіки, екзістенціоналісти зводять на чільне місце «вищі» її шари.

Одне з ключових понять екзистенціальної психотерапії – самоактуалізація.

Вважається, що в процесі життя людина реалізує своє внутрішнє ядро, свою самість, той особистісний потенціал, що в ній закладено. І завдання психотерапевта – допомогти людині в пошуках цього потенціалу і усунення перешкод в його реалізації.

Інше найважливіше поняття екзистенційної психології – автентичність. Це життя, буття, що не скуте певною концепцією, стереотипами, рамками, нав`язаними ззовні і визначальними життя людини, це вільна реалізація власних внутрішніх потреб і виборів.

Цілі психотерапії

Основна мета екзистенційної психотерапії – допомогти людині знайти сенс життя, усвідомити особисту свободу і відповідальність за власний життєвий шлях, розкрити свій потенціал.

Одне з провідних завдань психотерапевта – показати клієнту, що його особистість унікальна, заслуговує прийняття і визнання, а його життя – цінність сама по собі.

Взаємодія терапевта і клієнта

Мета психотерапевта, з одного боку, зрозуміти той унікальний внутрішній світ, що підносить йому клієнт, з іншого – не втручатися в нього, щоб людина могла сама формулювати свої цінності і цілі, поза впливом психотерапевта.

Екзистенційний психотерапевт вірить в людину, багато уваги приділяє підтримці клієнта в його складних переживаннях, життєвих виборах, не впливаючи на саму суть цих рішень.

Від клієнта очікується, що він зацікавлений і глибоко включений в роботу над сутнісними питаннями свого життя – життя і смерть, любов, відповідальність, сенс і т.д., – готовий працювати саме з цими поняттями, хоча робота з ними не приносить явних раціональних відповідей (А Ленгле ).

Методи роботи

Акцент в екзистенційній психотерапії робиться на розвитку самосвідомості клієнта, на усвідомленні власних мотивів, вибір переваг, системи цінностей, цілей і смислів. Причому мета цього усвідомлення не стільки в пошуку причин проблем, скільки в прийнятті власної унікальності, пошуку ресурсів для життя в сьогоденні.

Екзистенціальний психотерапевт багато працює з поняттями свободи і відповідальності, звертаючи увагу на моменти, коли людина уникає брати на себе відповідальність за власний вибір, і заохочуючи ризик більш вільної і відповідальної поведінки.

Психотерапевт завжди намагається показати людині ситуацію з точки зору її особистого вибору, можливостей у будь-яких умовах вибирати для себе той чи інший шлях.

Особлива увага приділяється роботі з тривогою клієнта. При цьому, на відміну від інших напрямків психотерапії, в даному випадку не ставиться завдання неодмінно знизити або прибрати тривогу. Тривога розглядається як неминуче відчуття людини, що має справу з питаннями життя і смерті, сенсу життя і власної волі.

Психотерапевт, швидше, використовує тривогу клієнта як ще один шлях до сутнісних моментів в житті людини, підтримує його в переживанні цієї тривоги, розділяє її.

Висновки

Головним результатом екзистенційної психотерапії стає відчуття клієнта, що він став ближче до себе, підвищення його життєстійкості і готовності нести відповідальність за власний вибір. Якщо психоаналіз працює з минулим, то екзистенційна психотерапія – з сьогоденням і майбутнім. Працюючи з клієнтами, використовуючи техніки екзистенційної психотерапії, я завжди створюю для клієнта унікальний життєвий шлях, акцентую увагу на його самобутності та самодостатності. Результатом такої роботи зажди виступає цілісне конструювання життя людини, набуття нею неповторності та результативності у вирішенні життєвих проблем.