Все наше життя ми будуємо стосунки: з батьками, друзями, коханими та колегами. Ми створюємо сім’ї і часто чуємо, що це найважливіші стосунки. Виходить, що будувати відносини важливо, але цього не навчають.
Ми стикаємося з безліччю установок: “Стерпиться – злюбиться”, “Зате я не один”, “Що про мене люди подумають?” Поки ми віримо в це, продовжуємо вважати нормальними та утримувати токсичні стосунки. Ми щиро віримо, що треба терпіти в ім’я та на благо, і що так і має бути. Але чи це так насправді?
Токсичні стосунки: що це?
Токсини називаються отрутою, так що сам термін “токсичні відносини” вже говорить нам, що це таке. Токсичні відносини отруюють життя: вони приносять емоційний біль та виснажують внутрішні ресурси. Такі відносини не лише погані самі по собі, вони впливають на нашу самооцінку, прагнення, розвиток особистості.
Токсичні відносини – поширене явище. У цьому є безліч установок, що такі відносини – варіант норми. Деякі прищеплюються з самого дитинства, деякі навіть романтизуються і звеличуються. Люди залишаються в таких відносинах роками, і їм навіть не спадає на думку, що може бути по-іншому (https://informburo.kz/cards/chto-takoe-toksichnye-otnosheniya-i-kak-ih-raspoznat.html ). Токсичними можуть бути не тільки стосунки з партнером, а й з друзями чи батьками.
Як розпізнати токсичність?
Найголовніша ознака токсичних відносин: у відносинах ви почуваєтеся погано.
Зробити висновок про токсичність відносин можливо, відповівши на деякі питання. Наприклад:
• Наскільки комфортно чи некомфортно у стосунках?
• Наскільки ви відчуваєте себе вільним?
• Наскільки ви довіряєте партнерові, а він довіряє вам? Чи можете ви чимось поділитися, отримати підтримку та прийняти її?
• Чи можете ви розповісти про свій досвід, особливо неприємний, і чи впевнені, що вас приймуть і не осуджуватимуть?
• Наскільки вам хочеться повертатися додому та жити з цією людиною?
Прояви токсичності
Можна виділити такі прояви токсичності у відносинах:
1. Різна важливість бажань. І тут бажання одного ставляться вище потреб іншого партнера. Причому буває так, що таку позицію підтримують обидві сторони і вважають її нормальною.
2. Емоційний шантаж. Це позиція: “Я тобі стільки всього даю, а ти не відповідаєш мені тим самим!” Почасти це говорить і про розстановку різної важливості бажань: мої бажання важливіші за твої, виконуй.
3. Критика та осуд. Це найпоширеніший прояв токсичності. Така поведінка найчастіше зустрічається у жінок з неповних сімей, до яких висували багато вимог, не приділяли уваги, звідси завищені вимоги до партнера. Невідповідність вимогам веде до критики. У чоловіків, що критикують, частіше інша історія: це улюблені хлопчики, часто первістки або єдині діти. Їх часто виховують на кшталт: “Ти найкращий, весь світ тобі, ти король”. Такі хлопчики теж ставлять свої бажання вище, а партнера піддають критиці: я заслуговую на краще, а ти все робиш не так.
Висновок.
Що ж робити із токсичністю? Перебувати далі у стосунках чи розірвати їх? Ці питання часто задають мені клієнти. Однозначної відповіді на такі питання, звісно, немає. Чому? Та тому що важливо зрозуміти чи є проблеми у відносинах істинною токсичністю, чи це тимчасові непорозуміння і труднощі. Щоразу розбираючи історію життя клієнтів ми оцінюємо їхні стосунки на продуктивність чи токсичність. Природно, досягаючи вищого рівня самореалізації та якості в житті в процесі консультації мої клієнти позбавляються токсичних відносин, стають вищими за них і прагнуть нових вершин у своєму житті, де є і самодостатність і бажання створити себе заново.