Токсичність: в мені чи в них?

Токсичність: в мені чи в них?

  1. Що таке токсичність?
  2. Хто токсичний: вони чи я?
  3. Висновок

Людина має право дихати чистим повітрям, пити незабруднену воду, їсти корисну їжу, жити у безпечній місцевості. Сучасне людство турбують питання екології і здорового життя, ми цікавимося якістю продуктів, які споживаємо, займаємося спортом, щоб тримати тіло в належній формі, піклуємося про навколишнє середовище, сортуємо сміття, щоб врятувати землю від забруднення. Крім цього, будь-кому з нас хочеться мати (і на це, без заперечень, також має право кожна людина) і здорові відносини, які б теж не отруювали наше життя.

Що таке токсичність?

По версії Оксфордського словника слово “токсичний” (toxic — отрута) стало словом 2018 року. Згідно з базою даних словника, поряд із прямим значенням цього слова — “токсичний хімікат, газ, речовина або атмосфера”, найчастіше це слово використовувалося також у словосполученні “токсичні відносини”. 

За останні роки словосполучення “токсична людина” впевнено увійшло у буденний вжиток. Раніше людину, яку сьогодні звинувачують у токсичності швидше назвали б маніпулятором, або говорили б, що у неї важкий характер, настирлива поведінка, егоїстичні нахили тощо. Цю характеристику використовують, кажучи про прискіпливого начальника, нав’язливого друга, нетактовних родичів, занадто авторитарних батьків.

Хто токсичний: вони чи я?

У сучасних публікаціях багато уваги приділяється ознакам токсичності стосунків, які походять від інших людей. Проте, часто, не помічаючи, ми самі можемо стати токсичними. І тоді може стати зрозумілим, чому вся система наших стосунків перестає бути ефективною, а контакти з оточуючими людьми постійно переходять у площину протистояння і відмови.

Як розпізнати в собі токсичність? Це можуть бути такі ознаки:

  • Ви постійно помічаєте помилки і недоліки у діях оточуючих (“Вони не можуть зробити як слід! Хіба це так важко?”).
  • Важко зітхаєте, ледь витримуючи, доки людина договорить, бо одразу зрозуміли, що вона – неправа.
  • Від спілкування з людьми у вас піднімається тиск, болить голова/спина/живіт;
  • Вам тяжко весь час виправляти чужі помилки, ви зриваєтеся на крик, можете насварити підлеглого/партнера/друзів, кидаєте слухавку.
  • Інколи вам важко зрозуміти, куди подіти своє незадоволення життям/людьми/дрібними негараздами.
  • Час від часу ви сваритеся з працівниками сфери обслуговування.
  • Вас бісить неуважність оточуючих, що не розуміють (не вгадують) ваші бажання (думки) тощо.
  • “Усі навколо егоїсти, усім до мене байдуже”, — думаєте ви, але насправді рідко питаєте оточуючих, як вони почуваються.
  • Вам хочеться аби оточуючі більше підтримували вас, хвалили, захоплювались вашими думками, ідеями, рішеннями.
  • Зазвичай ви незадоволені своїми досягненнями, хоч вголос це і не визнаєте.
  • Ви часто сперечаєтеся, доводячи іншим свою думку.
  • Люди спілкуються з вами лише у конкретних справах. Особисті почуття обговорюють з іншими, не хочуть розповідати вам про свої сумніви чи хвилювання (а ви не хочете про це слухати).
  • У вас небагато друзів, насправді є тільки один друг чи подруга, яким ви можете переповісти свої незадоволення у повному обсязі і він/вона вас сприймають по-доброму, витримують ваші емоції чи поділяють їх.
  • Вам важко переказувати свої враження від життя або ситуацій іншим людям, бо вони реагують на такі речі спокійніше і радять вам менше перейматися дрібницями.

Висновок.

Токсичність, звісно, негативний феномен, який ускладнює наше життя. Проте з ним можна і треба працювати. До роботи з токсичністю ми з клієнтами вдаємося тоді, коли припрацьовуємо першочергові і найбльіш явні проблеми. Істотно, що поява токсичності свідчить про наявність у людини більш глибинних психологічних труднощів. Токсичність є лише «вершиною айсберга». У процесі консультування і терапії ми постійно звертаємось до понять особистісної зрілості, самототожності, саморозвитку і самодостатності. Зріла людина не буває токсичною. На своїх консультаціях наближаючись до стану єднання з життям, максимальних звершень у житті, клієнти не долають токсичність, а переходять на такий рівень особистісного розвитку, коли про токсичність вже не може бути й мови.