- Саморегуляція – що це?
- Завдання саморегуляції
- Деякі засади управління диханням для саморегуляції
- Висновки
Розвинуті уміння саморегуляції достатньо важливо для сучасної людини, яка постійно перебуває в інформаційному полі, різноманітних контактах з оточуючими людьми. Уміти керувати власними емоціями, переживаннями та емоційними реакціями – вагомий компонент культурологічної та громадянської компетентності. Адже ті наші емоції, які можуть виникати у відповідь на певні подразники, не завжди доречні ситуації у повному варіанті їхнього вираження.
Саморегуляція – що це?
Психічна саморегуляція у психології – це здатність індивіда аналізувати, оцінювати, та був коригувати як саму свою діяльність, і її результати. По суті, це слово означає наводити порядок. У цьому контексті можна сказати, що саморегуляція особистості – усвідомлений та організований вплив людини на її власну психіку, основне призначення якого у зміні її властивостей та особливостей у потрібному напрямку.
Саморегуляція організму ґрунтується на закономірностях та їх наслідках, що мають назву психологічних ефектів:
- мотивуючі чинники, що спонукають людини активно діяти, спрямовуючи у своїй свої зусилля зміну особистісних характеристик;
- результат управління довільними чи мимовільними образами, що виникають у підсвідомості;
- цілісність та єдність когнітивних процесів, що забезпечують здатність індивіда впливати на власну психіку;
- цілісність частин свідомості та областей несвідомого, за допомогою яких людина здійснює саморегуляцію;
- функціональний зв’язок емоційно-вольової частини особистості та тілесного досвіду, мислення.
Завдання саморегуляції
Завдання саморегуляції — так змінити психічну активність, щоб людина могла досягти внутрішньої гармонії та рівноваги. Що дає?
1. Можливість утриматися від «вибуху» у конфліктній ситуації. Сварки вдається запобігти ще до того, як вона почнеться.
2. У момент кризи чи сильного стресу людина може адекватно мислити та приймати правильні рішення.
3. Індивід може поновити емоційні сили.
4. І, нарешті, остання функція – протистояння проблемам. Саморегуляція дозволяє досягти гармонії з самим собою та у відносинах з оточуючими, що суттєво покращує якість життя та допомагає впоратися з будь-якими труднощами.
Деякі засади управління диханням для саморегуляції
Управління диханням є дуже ефективним засобом на м’язовий тонус і емоційні мозкові центри. Якщо дихати повільно і глибоко (черевне дихання), знижується збудливість нервових центрів, виникає стан релаксації. Якщо ж дихати виключно грудьми, то забезпечується найвища ступінь активності організму та підтримується нервово-психічна напруженість.
Далі ми представляємо один із найпростіших та найефективніших способів дихальної саморегуляції:
- Потрібно сісти, прийняти зручне положення тіла та зосередитися на диханні
- Вважаючи до чотирьох, слід зробити глибокий та повільний вдих (використовуйте черевне дихання)
- Потім потрібно затримати подих і також дорахувати до чотирьох
- Після цього потрібно, рахуючи вже до шести, зробити плавний видих
- Далі треба знову затримати дихання, рахуючи до чотирьох
Вже після п’яти хвилин виконання цієї дихальної вправи ви помітите, що ваш стан став більш урівноваженим та спокійним.
Способи психічної саморегуляції можна і потрібно використовувати щодня у будь-які моменти, коли починає відчуватися втома, напруга, дратівливість, занепад сил, емоційний спад та інші подібні стани. Насправді такі методи впливу людини на себе є відмінним способом завжди перебувати в бадьорому стані і хорошому настрої, незважаючи на особливості поточних ситуацій.
Висновки.
Отже, саморегуляція – важливе уміння сучасної освіченої людини, яке дозволяє їй бути ефективною у спілкуванні та різноманітній системі стосунків з оточуючим світом. Основи для розвитку умінь саморегуляції полягають у формуванні навичок контролю дихання як початкового етапу вираження саморегуляторних умінь.
У своїй практиці я використовую широкий спектр технік для релаксації, модифікації емоційних станів та розвитку саморегуляції. На основі сформованих умінь саморегуляції клієнти зажди стають результативними у своїй діяльності та стосунках, спроможні до виваженого прийняття рішень, контролю негативних переживань та стимулювання у себе позитивних емоційних явищ.